Экзамен по истории украины

Тест внешнего независимого оценивания по истории Украины в 2022 году состоит из заданий четырех форм: заданий с выбором одного правильного ответа, заданий на определение соответствия («логические пары»), заданий на установление правильной последовательности и заданий с выбором трех правильных ответов из семи предложенных вариантов ответов.

Весь тест по истории Украины состоит из 60 заданий, на их выполнение участникам будет отведено 150 минут.

Результат выполнения заданий №1–30 («История Украины 1914 – начала XXI века») по выбору выпускника может быть засчитан как государственная итоговая аттестация по истории Украины.

Результат выполнения заданий всего теста будет использоваться во время приема в высшие учебные заведения Украины.

Максимальное количество тестовых баллов, которое может получить участник ЗНО по истории Украины, правильно выполнив все задания №1-30, которые будут засчитываться как государственная итоговая аттестация, равно 47 баллам.

Максимальное количество тестовых баллов, которое можно набрать, правильно выполнив все задания сертификационной работы, – 94 балла.

ФОРМЫ ТЕСТОВЫХ ЗАДАНИЙ

Задания с выбором одного правильного ответа. Задание состоит из основы и четырех вариантов ответа, из которых только один правильный. Задание считается выполненным, если участник внешнего независимого оценивания выбрал и обозначил ответ в бланке ответов А.

Тест содержит 46 заданий этой формы (№1–23, 31–53), которые будут оценены в 0 или 1 балл: 1 балл, если указан правильный ответ; 0 баллов, если указан неправильный ответ, или указано более одного ответа, или ответ на задание не отмечен.

Задания на определение соответствия («логические пары»). Задание состоит из основы и двух колонок информации, обозначенных цифрами (слева) и буквами (справа). Выполнение задания предусматривает установление соответствия (образование «логических пар») между информацией, обозначенной цифрами и буквами. Задание считается выполненным, если участник внешнего независимого оценивания установил соответствия и сделал отметки на пересечениях строк (цифры от 1 до 4) и колонок (буквы от А до Д) в таблице бланка ответов А.

Тест содержит 6 заданий этой формы (№24–26, 54–56), которые будут оценены в 0, 1, 2, 3 или 4 балла: 1 балл — за каждое правильно установленное соответствие («логическую пару»); 0 баллов за любую «логическую пару», если сделано более одной отметки в строке; 0 баллов за задание, если не указано ни одного правильного соответствия («логической пары»), или ответ на задание не отмечен.

Задания на установление правильной последовательности. Задание состоит из основы и перечня событий (явлений, фактов, процессов и т. п.), обозначенных буквами, которые нужно расположить в правильной последовательности, где первое событие должно соответствовать цифре 1, второе — цифре 2, третье — цифре 3, четвертое — цифре 4. Задание считается выполненным, если участник ЗНО сделал отметки на пересечениях строк (цифры от 1 до 4) и колонок (буквы от А до Г) в таблице бланка ответов А.

Тест содержит 4 задания такой формы (№27–28, 57–58), каждое из которых оценивается в 0, 1, 2 или 3 балла: 3 балла, если правильно указана последовательность всех событий; 2 балла, если указаны первое и последнее события; 1 балл, если указано или первое, или последнее событие; 0 баллов за любое правильно указанное событие, если сделано более одной отметки в строке; 0 баллов за задание, если неправильно указано первое и последнее события, или ответ на задание не отмечен.

Задания с выбором трех правильных ответов из семи предложенных вариантов ответов. Задание состоит из основы и семи вариантов ответа, обозначенных цифрами, среди которых только три правильные. Задание считается выполненным, если участник внешнего независимого оценивания выбрал и записал три ответа (цифры) в бланке ответов А.

Тест содержит 4 задания этой формы (№29–30, 59–60). Каждое задание оценивается в 0, 1, 2 или 3 балла: 1 балл — за каждый правильно указанный вариант ответа (цифру) из трех возможных; 0 баллов, если не указано ни одного правильного варианта ответа (цифры), или один вариант ответа (цифра) указан трижды, или ответ на задание не предоставлен. Порядок написания цифр значения не имеет.

При подготовке к внешнему независимому тестированию по истории Украины обратите внимание на программу ЗНО по этому предмету, которая хронологически охватывает все содержание школьного курса истории Украины от древнейших времен до современности и состоит из 31 темы.

Программа предполагает проверку знаний об основных политических, социально-экономических, культурных событиях, явлениях и процессах прошлого, деятельности выдающихся исторических деятелей, а также сформированности у учащихся общепредметных исторических умений.

Обратите внимание на то, что неотъемлемой составляющей программы ЗНО по истории Украины является перечень памятников архитектуры и изобразительного искусства, обязательных для распознавания участниками тестирования.

Советуем участникам тестирования по истории Украины также ознакомиться со следующими материалами:

• Портреты исторических персоналий
• Визуализированный перечень памятников архитектуры и изобразительного искусства
• Программа внешнего независимого оценивания по истории Украины 2022 года
• Общая характеристика теста по истории Украины 2022 года
• Задания и ответы на тесты ЗНО по истории Украины прошлых лет
• Тесты ЗНО онлайн по истории Украины
• Тесты ЗНО онлайн по другим предметам
• Курсы подготовки к ЗНО
• Адаптированная версия характеристики и критериев оценивания для лиц с нарушениями зрения

Экзамен по
Истории Украины(54-овер)

54..
Здобутки та прорахунки в политиці
П. Скоропадського.
У
цілому за
правління П. Скоропадського
Україні вдалося досягти стабілізації
економіки, дати могутній імпульс розвитку
української культури, досягла успіхів
у зовнішній політиці.

Однак реставрація
дореволюційних порядків на селі,
однобічна орієнтація гетьманату на
великих землевласників і буржуазію
відштовхувати від нього селянство,
національну інтелігенцію, робітників.
Крім того, опора на німецьку військову
адміністрацію не виправдала сподівань
П. Скоропадського, тому що Німеччина
програвала війну й на її території зріла
революція.

55.
Директорія та її діяльність. Постать
Петлюри.

Директорія
УНР
— найвищий орган державної влади
відродженої Української Народної
Республіки, який діяв з 14 листопада 1918
року до 10 листопада 1920 року. Головою її
став В. Винниченко, членами—С. Петлюра,
Ф. Швець, П. Андрієвський, А. Макаренко
.

В той же час, серед
Директорії не було згоди щодо напрямків
політичної діяльності. Це ускладнювалося
суперництвом між Винниченком та Петлюрою
і їхніми прибічниками. Вплив останнього
невпинно зростав, проте не скрізь.
Умовним вік був у військових структурах,
що являли собою напівпартизанські
загони. Вони добре воювали неподалік
від місць проживання, а за несприятливої
обстановки розпадалися. Саме тому
Директорія мала на початку свого
правління ІОО-тисячну армію, а наприкінці
січня, перед здачею Києва більшовикам,—
всього 21 тис чоловік.

Нестабільність,
армії, придушення робітничих страйків,
розгін профспілок, погроми мирного
населення та інші дії! стали причинами
падіння Директорії.
В советской
историографии, в энциклопедиях и словарях
Симон (Семен) Петлюра выставляется
контрреволюционером, хотя в правительстве
директории он представлял
социал-демократическую партию и принимал
решения совместно с весьма левыми и
революционными эсдеками (с тем же
Винниченко)

56.
ЗУНР, виникнення, історична доля.

Західноукраїнська
Народна Республіка (ЗУНР)
— самопроголошена незалежна держава в
період з кінця 1918 до початку 1919 року в
східній Галичині. 13 листопада Українською
Національною Радою був затверджений
тимчасовий Основний Закон, відповідно
до якого за створеною Українською
державою закріплювалася назва
Західноукраїнська Народна Республіка
(ЗУНР), визначалися її кордони, герб і
прапор.
Основні
заходи внутрішньої політики:

— створення
централізованої системи врядування;

— життєво
важливе значення мало створення
регулярних військ ЗУНР- Української
Галицької армії (УГА);

— заходи
для виведення економіки з кризи;

—
ліквідувалося поміщицьке землеволодіння;

— була
затверджена державність української
мови;
Зовнішньополітична
діяльність ЗУНР
була спрямована на міжнародне визнання
молодої держави, насамперед країнами
Антанти, і припинення війни з Польщею.
ЗУНР
увійшла в історію як героїчна сторінка
у боротьбі українського народу за
незалежність, вільний демократичний
розвиток.

57.
Причини, характер та особливості
селянського повстанського руху в Україні
в 1918-21 р. Програми Н.Махно.

Махно
— Український повстанський отаман, один
з лідерів анархістського руху в
Україні.
Махновський рух
— збройна боротьба українських
повстанських селянсько-анархістських
формувань у 1918–1921 роках під час
Громадянської війни під керівництвом
Нестора Махна.
Район операцій загонів
Махна простягався від Дністра до західних
меж Області Війська Донського. Головною
бойовою силою повстанців були
високомобільні загони кавалерії, яка
потай зосереджувалася в потрібних
місцях, а потім наносила раптовий удар
і знову розчинялася серед українських
степів і українського селянства.
В
разі військової потреби формувалися
десятки піхотних полків, але коли
необхідність минала, піхотинці зі зброєю
в руках розходилися по домівках
хазяйнувати. До наступного разу.

Стабільним
залишався лише склад ударних махновських
частин — кавалерії. В Павлоградському
повіті Катеринославської губернії
літом 1922 були організовані махновські
підпільні осередки, в листопаді під час
з’їзду махновців в Харківській губернії
ватажків було заарештовано.
Махно
та махновщина є одним з символів світового
анархістського руху.

58.
Громадянська
війна в Україні 1919-1921

59.
Радянська Україна в 20х роках XX
В
офіційних документах того часу постійно
робився акцент на незалежності,
суверенітеті

УСРР
на початку 20-х років радянських республік
і зокрема України. Водночас в тих же
документах підкреслювалося, що ці
республіки є частиною радянської
федерації. Міжнародні зв’язки з іншими
країнами уряд УСРР використовував
передусім для виходу з дипломатичної
ізоляції та налагодження економічного
співробітництва. Значним успіхом
міжнародної діяльності України стало
укладення на початку 1922 р. договору про
дружбу та братерство між УСРР та
Туреччиною. Багато зусиль доклали
керівники радянської України для
нормалізації непростих відносин із
Польщею. Наполегливі спроби більшовиків
у 1918—1920 pp. побудувати відповідно до
вимог своєї програми безтоварну
централізовану економіку мали згубні
наслідки, але вони маскувалися війною.
Колосальна централізація управління
виробництвом забезпечила тоталітарному
режиму майже безмежний контроль за
ресурсами суспільства. Політична
нестабільність, яка була наслідком
невдоволення селян продрозкладкою,
створювала кризову ситуацію.
Нестача
хліба спричинила різке скорочення
видобутку корисних копалин, передусім
вугілля.

60.
Українське національне відродження
20х років

Українське
Відродження охопило різні сфери життя,
у тому числі освіту, науку, літературу,
мистецтво. Важливим напрямом культурного
будівництва були ліквідація неписьменності
населення. У 1921 р. була прийнята постанова
Раднаркому УСРР, в якій підкреслювалося,
що все населення віком від 8 до 50 років,
яке не вміє читати й писати, зобов’язане
навчатися грамоті російською або рідною
мовою за бажанням. Бурхливо
розвивалась українська література.
Практичними
кроками в напрямку українізації стали
декрети ВУЦВК ., в яких проголошувалась
рівність мов і у зв’язку з цим необхідність
надання допомоги в розвитку української
мови, щоб піднести її до рівня російської.
Певна увага приділялась вивченню
української мови молоддю, фахівцями,
які після закінчення навчальних закладів
повинні були прийти на виробництво та
в державні установи. Для практичного
керівництва політикою українізації
була створена комісія по українізації.

61.
Радянська
Україна в 20х роках XX

Катастрофічна
криза загострилася у зв’язку з пос ухою
1921 р. Невпинно збільшувалася кількість
голодуючих. На 1922 р. нараховувалося 3
млн голодуючих, із яких лише 15% отримували
допомогу — одну восьму фунта хліба.
Головною причиною повторного голоду,
як і в 1921—1922 рр., було інтенсивне вивезення
хліба за межі республіки. З двох хвиль
голоду, що прокотилися Україною в
1921—1923 pp., перша була зумовлена надмірним
вивезенням хліба у голодуюче Поволжя
та промислові центри Росії, передусім
— Москву і Петроград, а друга — вивозом
українського зерна за кордон.

Процес
утворення єдиної союзної держави
розпочався ще під час громадянської
війни. ЗО грудня 1922 р. І з’їзд рад СРСР в
основному затвердив Декларацію про
утворення СРСР і Союзний договір.
У травні
1925 р. процес входження України до складу
СРСР завершується прийняттям IX
Всеукраїнським з’їздом рад нового тексту
Конституції УСРР, яка законодавчо
закріпила вступ радянської України до
СРСР. Фактичне торжество сталінського
плану автономізації відбулося, республіка
остаточно втратила незалежність.

62. Голодомор
32-33.

Голодомо́р
1932–1933 років
— масовий, навмисно організований
радянською владою голод 1932–1933 років,
що призвів до багатомільйонних людських
втрат у сільській місцевості. Голодомору
1932-33 років безпосередньо призвела до
вбивства селян голодом у мільйонних
масштабах, при цьому радянська влада
мала значні запаси зерна в резервах та
здійснювала його експорт за кордон під
час Голодомору, забороняла та блокувала
виїзд голодуючих поза межі України,
відмовлялася приймати допомогу для
голодуючих з-за кордону.

63.
Сталінський террор в Україні

Сталін
і його оточення створили власну теорію
побудови соціалізму, в якій не було
місця незгодним. Досягнення, хоч і
дорогою ціною, певних успіхів в
індустріалізації зміцнювали позиції
Сталіна. У переважно аграрній країні
встановлювати диктатуру пролетаріату
було нелегко. Тому сталінський терор в
Україні, одній з найбільших національних
республік з переважаючим сільським
населенням, набрав великого розмаху.
Першого
удару було завдано в Україні по старій
інтелігенції, особливо тих, хто
співпрацював раніше з українськими
урядами і небільшовицькими партіями.
На
початку 1929 р. прокотилися арешти діячів
української науки, культури й автокефальної
церкви. Наступ проти української
інтелігенції продовжувався розгромом
наукових шкіл. Тяжких переслідувань
зазнала церква. Чи не найбільшою в
історії українського народу є трагедія
голодомору 1932—1933 рр. Хвиля репресій
спрямовувалась проти членів партії.
Виключення з партії за «ідеологічні
помилки» означало розстріл або
заслання. Найбільших переслідувань
зазнали ті українські комуністи, які
активно проводили політику українізації.

Також
напрям сталінського терору був направлений
на військових.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #